Ця публікація є результатом мого досвіду і, можливо, моїх турбот про захист психічного та психологічного здоров’я дітей!
В одній з прочитаних книг я помітив фразу: «Так, він хороший хлопчик, але тільки тоді, коли спить!».
Думаю, багато хто з нас чув від своїх співвітчизників-батьків, а деякі з нас навіть говорили у відповідь на зауваження, схоже на зауваження італійців: «Ваш син (дочка) такий хороший!», «Так, він хороший, але тільки тоді, коли спить зубами до стіни!», тобто наші співвітчизники додали: «… зубами до стіни!» Дорослі важко переносять радість і рухливість в дитячих галасливих іграх, що робить заборону на «галасливі» ігри і ще гірше покаранням за «зайвий» шум в них. Я можу зрозуміти їхнє занепокоєння щодо занепокоєння за життя дитини, але батьки можуть мати інший досвід, пов’язаний із їхнім власним благополуччям і комфортом. Що передається дитині в цій забороні? Що не можна радіти, що бути активним – це погано, небезпечно. Вбивається допитливість, властива дітям в безпосередніх іграх з однолітками і друзями. У чому може бути причина такої реакції батьків? Швидше за все, батьки реагують, виходячи зі своїх емоцій і станів, повністю забуваючи про свої інтелектуальні можливості.
Інтелектуальні можливості, а також знання про вікові етапи розвитку дитини необхідні дорослим (близьким родичам, вихователям, вчителям, батькам) для того, щоб обробити отриману інформацію, подію, ситуацію, в яку залучені діти.
Нехай кожен з вас спробує уявити, як ваш начальник вивергає на вас потік вимог і претензій. Чи зможете ви витягти з величезної кількості слів хоч якусь цінну, мотивуючу інформацію для діяльності на робочому місці? Швидше за все, вас «накриє» соромом, страхом, неминуче впаде самооцінка, а в бік лідера виникне пасивна агресія. З пасивною агресією досить складно боротися!
Те ж саме відчуває і дитина, коли ви «лідер». Будьте лаконічні у своїй навчальній діяльності, використовуйте одні й ті ж лаконічні аргументи, нехай ваші емоції, інтелект і знання йдуть пліч-о-пліч один з одним!
