Говорячи про алергію, ми повинні запровадити поняття сенсибілізація. Це стан підвищеної специфічної чутливості до певних речовин, які зазвичай надходять ззовні (алергенів). Вона розвивається при першому контакті з аллергеном, повторні контакти з тією ж речовиною можуть призводити до появи особливих реакцій з боку різних органів – це ми зазвичай називаємо алергією. У той же час ці реакції можуть бути відсутніми – тоді йдеться про латентну сенсибілізацію.

У разі пилкової сенсибілізації аллергенами є білки рослинного походження, що містяться у пилкових частинках. Так як вони найчастіше контактують зі слизовими оболонками верхніх дихальних шляхів, цей вид алергії часто виявляється симптомами риніту:

• закладеністю носа;
• рясним слизовим відокремлюваним з носа;
• чханням, свербінням у носі.

Нерідко до них приєднуються симптоми з боку очей – ознаки алергічного ринокон’юнктивіту. Симптоми при цьому виявляються симетрично з обох боків:

• почервоніння та набряклість очей;
• свербіж очей;
• сльозотеча;

При залученні до патологічного процесу нижніх дихальних шляхів можливий розвиток сезонної бронхіальної астми і в цьому випадку з’являються додаткові симптоми:

• Задишка, почуття нестачі повітря, тяжкість у грудях.
• Сухий кашель.
• Свистяче або хрипляче дихання.
• Труднощі при виконанні фізичного навантаження через здавлене дихання.

Цікаво, що іноді симптоми можуть виникати при вживанні певних продуктів, що містять ті ж білки, або контакті з ними (перехресні реакції). Приклади таких продуктів:

• Горіхи, насіння.
• Кісточкові фрукти: вишні, абрикоси, персики, яблука, виноград, груші.
• Овочі: морква, картопля.
• Мед.

При цьому прояви можуть бути як з боку дихальної системи, так і з боку травної системи – свербіж або печіння в ротовій порожнині, поява набряків.

На перший погляд, немає нічого особливо страшного в тому, щоб страждати від нежитю чи кон’юнктивіту щорічно. Але не варто недооцінювати серйозність цього захворювання. Часто пацієнти відзначають, що кожного року вираженість симптомів дедалі відчутніша. Нерідко алергічний риніт супроводжують головний біль, порушення сну, навіть зниження когнітивних здібностей. Захворювання може відчутно погіршувати якість життя, впливаючи на навчальну та робочу активність. Приєднання симптомів астми додатково збільшує стан пацієнта.

Ще одне неприємне наслідок алергічного запалення, що розвивається – це те, що наявність сенсибілізації до одного алергену спрощує розвиток сенсибілізації до інших алергенів. Таким чином, відбувається розширення спектра чутливості.

Варто отримати консультацію алерголога, якщо ви помітили у себе вказані вище симптоми риніту, кон’юнктивіту, а також прояви, пов’язані з астмою. Після розмови та огляду лікар може порекомендувати вам проведення алергогообстеження:

• Шкірні тести. На вашу шкіру будуть нанесені розчини алергенів, при цьому шкіру потрібно злегка подряпати або вколоти. За вираженістю шкірної реакції можна будувати висновки про наявність сенсибілізації. Важливо, що це тест робиться під час загострення . Якщо ви вживаєте певні препарати (антигістамінні, глюкокортикостероїди), то потрібно буде зробити перерву у прийомі перед обстеженням.
• Аналіз крові . У зразку вашої крові визначатимуть рівень специфічних імуноглобулінів до певних алергенів. Цей тест можна проводити будь-якої пори року без попередньої відміни препаратів. Крім того, цей метод найкраще підходить для обстеження дітей.
• При підозрі на астму можуть знадобитися додаткові обстеження з метою оцінки функції легень.

При підтвердженні діагнозу “алергічний риніт” або “алергічний ринокон’юнктивіт” вам будуть рекомендовані препарати, спрямовані на пригнічення алергічної реакції та алергічного запалення, а також ліки допоміжної дії. До них відносяться:

• Антигістамінні препарати. Використовуються найчастіше, доступні у вигляді таблеток, спреїв або крапель очей. Добре переносяться, хоча можуть викликати сонливість.
• Глюкокорстикостероїди. Найчастіше застосовують у вигляді назального спрею, при астмі використовуються інгаляційні форми. Вимагають суворого дотримання техніки інгаляції та дотримання термінів лікування.
• Стабілізатори мембран опасистих клітин.
• Антилейкотрієнові препарати.
• Деконгестанти (судинозвужувальні препарати). Не впливають на власне алергічні реакції, хоч і частково полегшують їх прояви, знімаючи набряк. Не рекомендовано до тривалого застосування.
• Бар’єрні препарати. Їх функція – створення захисної плівки на слизовій оболонці носа, що перешкоджає контакту з алергенами. Часто використовуються у дітей та вагітних.
• Сольові водні розчини для промивання слизових.

Зазначені групи препаратів мають доведену ефективність та добре допомагають зберігати контроль над симптомами у період загострення. У той самий час вони мало впливають сам феномен сенсибілізації.

Для того щоб впливати на причину розвитку алергічних реакцій – сенсибілізацію – був розроблений метод алергенспецифічної імунотерапії (АСІТ або СІТ).

АСИТ – це метод , при якому у ваш організм тим чи іншим способом вводиться розчин того алергену (або суміші алергенів), який викликає появу симптомів. У цьому концентрація алергену поступово підвищується. Це призводить до перебудови імунної відповіді таким чином, що чутливість до алергену знижується ( відбувається гіпосенсибілізація), а потім – до зменшення вираженості симптомів (іноді – до повної їх відсутності), запобігання розширенню спектра чутливості, а також знижує ймовірність розвитку астми.

Зазвичай АСІТ проводять у той період, коли ризик контакту з алергенами та розвитку симптомів мінімальний. У разі пилкової сенсибілізації це осінньо-зимовий період. Рекомендовано пройти 3-5 курсів для досягнення ефекту.

Частина препаратів для АСИТ є форми для підшкірного введення, в такому випадку ін’єкції проводяться в алергологічному кабінеті. Форми для перорального застосування (краплі або під’язикові таблетки) дозволяють проводити АСІТ у домашніх умовах, перебуваючи на зв’язку з лікарем.

АСІТ протипоказана за наявності таких станів:

• Тяжкі імунодефіцити.
• Онкологічні та лімфопроліферативні захворювання.
• Тяжкі супутні захворювання інших органів та систем. До таких відносять погано контрольовану бронхіальну астму та деякі серцево-судинні захворювання (при них не можна використовувати адреналін, якщо у пацієнта розвивається анафілактичний шок).
• Виражені психічні розлади.
• Анафілактичні реакції на препарати для АСІТ, алергени для шкірного тестування.
• Неможливість проходження схемою лікування.

Підшкірна АСІТ не проводиться у дітей віком до 5 років. Не рекомендовано починати АСІТ у вагітних і жінок, що годують, в той же час, якщо вагітність настала під час проведення цього лікування, терапію можна продовжити під наглядом лікаря.

До тимчасових протипоказань щодо АСИТ относятся:

• Загострення основного захворювання.
• Загострення будь-якого супутнього захворювання.
• Вакцинація При плануванні вакцинації слід обговорити це з лікарем, який проводить АСІТ.
• Використання під’язикових форм препаратів для АСІТ (сублінгвальна АСІТ, СЛІТ) також має свої протипоказання:
• Захворювання парадонту.
• Тривалі пошкодження слизової оболонки рота (рани, виразки).
• Відкрита рана в ротовій порожнині, у тому числі після видалення зуба або інших хірургічних втручань.
• Гінгівіт із кровоточивістю ясен.
• Тяжкі запальні захворювання в порожнині рота (наприклад, грибкові ураження).

У цілому нині АСИТ добре переноситься пацієнтами. Однак можливі деякі побічні явища:

• Місцеві реакції
• Системні реакції
• Почервоніння, свербіж або печіння, набряк у місці введення (підшкірна АСІТ)
• Печіння або свербіж у ротовій порожнині, набряк язика (СЛІТ)
• Легкі: закладеність носа, чхання, свербіж у носі, нежить, свербіж очей, першіння у горлі
• Середньоважкі: утруднення дихання, свербіж шкіри та висипання, головний біль, підвищення температури тіла, біль у суглобах
• Тяжкі: виражена задишка, виражені шкірні висипання із свербінням, набряки Квінке, анафілактичний шок

У зв’язку з можливістю розвитку небажаних явищ рекомендовано спостерігати за пацієнтом протягом 30-60 хв після введення алергену. Пацієнти, які отримують СЛІТ, приймають першу дозу препарату під наглядом лікаря, а потім постійно перебувають на зв’язку, щоб не пропустити розвиток побічних явищ.

Пацієнти з пилковою алергією можуть також постаратися максимально обмежити контакт з алергенами, дотримуючись цих порад:

• Використовувати маски або носові фільтри, сонячні окуляри під час цвітіння.
• Найчастіше проводити вологе прибирання.
• Гуляти вранці або пізно ввечері, а також після дощу, коли кількість пилкових частинок у повітрі мінімальна (те саме стосується і провітрювання будинку). Навпаки, у сухі вітряні дні краще залишитися вдома.
• Уникати місць масового зростання тих рослин, до пилку яких ви чутливі.
• Ретельно мити обличчя та руки, промивати ніс, очистити одяг після прогулянки.
• Не залишати випрані речі сушитися на вулиці.
• Використовувати пристрої, що дозволяють фільтрувати частки пилку з повітря (кондиціонери, миття повітря).
• Відстежувати сезони цвітіння за допомогою даних пилкового моніторингу та календарів цвітіння .
• Виїжджати в іншу кліматичну зону під час цвітіння.
• Уникати вживання тих продуктів, на які є перехресні харчові реакції, з великою обережністю поставитися до вживання трав’яних продуктів або меду.

Уникати куріння, зокрема і пасивного, оскільки тютюновий дим може посилити прояви риніту. Життя людини з полінозом часом важко, але своєчасна консультація