Кімната для лежачої або маломобільної людини має бути не просто охайною. Від розташування ліжка, освітлення, ширини проходів і доступності потрібних речей залежить безпека підопічного та зручність щоденного догляду. Звичайна спальня часто потребує переоблаштування, особливо якщо людина не може самостійно вставати, пересідати у крісло колісне або змінювати положення тіла.
Починати варто не з купівлі дорогого обладнання, а з оцінки реальних потреб. Комусь достатньо стійкого ліжка, поручня та нічного освітлення, а іншій людині потрібні функціональне медичне ліжко, протипролежнева система, підйомник і постійна допомога під час переміщення. Важливо враховувати стан здоров’я, рухливість, зріст, вагу та рекомендації лікаря або реабілітолога.
Коли організувати безпечний простір і цілодобову допомогу вдома складно, родина може розглянути приватний пансіонат «Затишок» для людей похилого віку та людей з інвалідністю. Більше про пансіонат і умови догляду можна дізнатися на сайті https://zatishok.in.ua, такий варіант може бути доречним, якщо близька людина потребує постійного нагляду, допомоги з гігієною, харчуванням і пересуванням.
Де краще поставити ліжко
Ліжко є центральним елементом кімнати, тому його не варто ставити у вузьку нішу або щільно притискати до інших меблів. Доглядальнику має бути зручно підійти до людини, допомогти їй повернутися, змінити одяг, постільну білизну або провести гігієнічні процедури.
Бажано залишити доступ хоча б з двох боків. Якщо людина потребує складного переміщення або догляд здійснюють двоє помічників, вільного місця потрібно ще більше. Поруч не повинно бути гострих кутів, нестійких тумб чи предметів, які легко перекинути.
Ліжко не варто розміщувати безпосередньо біля батареї, кондиціонера або на постійному протязі. Надмірне тепло пересушує повітря, а холодний потік може спричиняти дискомфорт. Водночас людина не повинна цілий день дивитися у стіну. Добре, коли з ліжка видно вікно, двері, телевізор або частину кімнати, де перебувають інші члени родини.
Висоту спального місця підбирають так, щоб доглядальнику не доводилося постійно працювати у глибокому нахилі. Низьке домашнє ліжко може виглядати затишно, але доглядати на ньому за малорухомою людиною незручно. Надто висока конструкція, своєю чергою, збільшує ризик травми при випадковому падінні.
Яке ліжко та матрац потрібні
Якщо людина частково зберегла рухливість і може самостійно сідати, іноді достатньо міцного домашнього ліжка відповідної висоти. Воно не повинно хитатися, ковзати підлогою або мати гострі декоративні елементи.
Для лежачого підопічного зручнішим може бути функціональне ліжко, у якому регулюється положення спини та ніг. Підняте узголів’я полегшує приймання їжі, читання і спілкування. Регулювання висоти робить щоденний догляд менш виснажливим для помічника.
Бічні огорожі потрібні не всім. Вони можуть захищати людину від падіння, але не повинні перетворювати ліжко на замкнений простір або заважати безпечному вставанню. Рішення про їх використання приймають з урахуванням рухливості, поведінки та стану підопічного.
Людям із високим ризиком появи пролежнів може знадобитися спеціальний матрац. Найчастіше використовують протипролежневі моделі, які допомагають розподіляти тиск на тканини. Проте навіть якісний матрац не замінює регулярної зміни положення, огляду шкіри, гігієни та повноцінного харчування.
Графік повертання не варто встановлювати за універсальною порадою з інтернету. Він залежить від стану шкіри, рухливості, маси тіла, типу матраца та супутніх захворювань. Безпечний режим краще узгодити з медичним працівником.
Як зробити пересування безпечнішим
У кімнаті не повинно бути вузьких проходів, зайвих стільців, дротів і коробок на підлозі. Навіть якщо людина майже не ходить, вільний простір потрібен для крісла колісного, ходунків, підйомника або роботи двох доглядальників.
Килимки без фіксації краще прибрати. Їхні краї можуть загинатися, а гладка нижня поверхня — ковзати. Особливо небезпечні невеликі декоративні килимки біля ліжка, дверей або тумби.
Основні правила облаштування проходів:
- меблі не перекривають шлях до дверей;
- дроти закріплені вздовж стіни;
- підлога рівна й неслизька;
- пороги прибрані або добре помітні;
- колеса ліжка та тумби мають фіксатори;
- потрібні речі не зберігаються на верхніх полицях;
- двері легко відчиняються;
- у кімнаті достатньо місця для розвороту крісла колісного.
Якщо людина може вставати з підтримкою, біля ліжка іноді встановлюють поручень або спеціальну опору. Не слід використовувати для цього випадкову спинку стільця, батарею чи нестійку тумбу.
Перед встановленням поручнів потрібно переконатися, що стіна або конструкція витримає навантаження. Погано закріплена опора небезпечніша, ніж її відсутність, оскільки людина розраховує на неї під час вставання.
Освітлення та можливість покликати на допомогу
Світло має бути достатнім, але не різким. Удень бажано використовувати природне освітлення, не залишаючи людину під прямими сонячними променями протягом багатьох годин. Увечері потрібне загальне світло та окрема лампа біля ліжка.
Особливо важливе нічне підсвічування. Літня людина може прокинутися дезорієнтованою, захотіти води або спробувати самостійно встати. М’яке світло допомагає побачити край ліжка, тумбу, ходунки й дорогу до дверей.
Вимикач або кнопка лампи повинні бути доступними з ліжка. Не варто змушувати людину тягнутися до торшера, вставати в темряві чи шукати телефон під подушкою.
Для зв’язку з родичем або доглядальником можна використовувати:
- звичайний дзвінок;
- бездротову кнопку виклику;
- телефон із великими клавішами;
- смартгодинник із функцією сповіщення;
- радіоняню або систему внутрішнього зв’язку.
Пристрій має бути простим. Якщо для виклику потрібно розблокувати телефон, знайти застосунок і вибрати контакт, людина з порушеннями рухів або пам’яті може не впоратися.
Що тримати біля ліжка
Приліжкова тумба або столик повинні бути стійкими та розташовуватися з того боку, якою рукою людині зручніше користуватися. Усі необхідні предмети мають бути в межах досяжності, але без нагромадження.
Поруч можна залишити:
- воду в легкій пляшці або чашці;
- серветки;
- окуляри;
- телефон або кнопку виклику;
- годинник;
- пульт;
- потрібні засоби гігієни;
- блокнот і ручку;
- закритий контейнер для дрібних речей.
Ліки не варто зберігати у відкритому доступі, якщо людина має порушення пам’яті, зору або може переплутати дозування. Їх краще розкласти в органайзер і видавати відповідно до призначеної схеми.
На тумбі не повинно бути скляних ваз, важких ламп, ножиць та інших предметів, які легко впустити або якими можна травмуватися. Дроти від зарядних пристроїв не мають звисати на підлогу.
Для приймання їжі зручний пересувний приліжковий столик. Він дає змогу поставити тарілку на потрібній висоті та не змушує людину тримати посуд на ковдрі.
Температура, провітрювання та прибирання
Кімнату потрібно регулярно провітрювати, але не створювати сильного протягу. На час провітрювання людину вкривають або, за можливості, ненадовго переміщують в іншу частину приміщення.
Температура має бути комфортною саме для підопічного. Літні та малорухомі люди можуть сильніше мерзнути, але надмірна спека також небажана. Орієнтуватися потрібно не лише на показники термометра, а й на стан людини, одяг, ковдру та рекомендації лікаря.
Пил накопичується не тільки на меблях, а й на допоміжному обладнанні, поручнях, спинці ліжка та кнопці виклику. Вологе прибирання варто проводити регулярно, використовуючи засоби без різкого запаху.
Не потрібно заставляти кімнату великою кількістю текстилю та декоративних предметів. Важкі штори, пухнасті килими й численні подушки збирають пил та ускладнюють прибирання.
Постільна білизна має бути чистою, сухою й добре натягнутою. Складки, крихти та вологі ділянки створюють додаткове тертя і тиск на шкіру. Простирадло потрібно змінювати одразу після забруднення, не чекаючи запланованого дня прання.
Як організувати місце для доглядальника
Кімната повинна бути зручною не лише для підопічного, а й для людини, яка допомагає йому щодня. Якщо доглядальник постійно працює у незручній позі, піднімає людину вручну або носить засоби гігієни з іншого кінця квартири, швидко з’являються втома та біль у спині.
Поруч із ліжком варто організувати закрите місце для зберігання рукавичок, пелюшок, чистої білизни, рушників і засобів догляду. Чисті та використані речі зберігають окремо.
Предмети першої потреби краще розкласти за призначенням:
- щоденна гігієна;
- зміна білизни;
- догляд за шкірою;
- приймання їжі;
- медичні матеріали;
- прибирання.
Не слід самостійно піднімати людину, якщо її вага або стан роблять це небезпечним. Для переміщення можуть використовуватися ковзні простирадла, пояси, дошки для пересаджування чи спеціальні підйомники. Спосіб потрібно підбирати разом із реабілітологом або іншим фахівцем.
Що перевірити після облаштування кімнати
Коли меблі та обладнання вже встановлені, варто пройти весь звичний маршрут догляду. Перевірте, чи можна підійти до ліжка, розкласти столик, повернути людину, підвезти крісло колісне та відчинити двері, не пересуваючи щоразу половину меблів.
Корисно відповісти на кілька запитань:
- чи може людина дотягнутися до води й кнопки виклику;
- чи достатньо світла вночі;
- чи немає слизьких ділянок;
- чи надійно закріплені поручні;
- чи легко доглядальнику змінити постіль;
- чи не заважають дроти пересуванню;
- чи можна швидко вивезти людину з кімнати;
- чи зручно проводити прибирання;
- чи не перегрівається спальне місце;
- чи відповідає матрац стану підопічного.
Облаштувати кімнату для лежачої людини означає знайти баланс між безпекою, зручністю та домашнім затишком. Не потрібно перетворювати спальню на холодну лікарняну палату, але й залишати її звичайною кімнатою без урахування обмеженої рухливості небезпечно. Вільний доступ до ліжка, правильне освітлення, стійкі меблі та продумане розташування необхідних речей значно полегшують повсякденний догляд.
