На мою думку, я часто стикаюся з неправильним уявленням про такий метод логотерапії, як дерефлексія. Вона полягає в тому, що під дерефлексією розуміють спосіб переключення уваги з негативного на щось позитивне: відволіктися від незручних думок, емоцій і зайнятися чимось іншим. Людина сподівається, що це допоможе впоратися з тривалим негативним станом. У цьому і полягає проблема. Відволікання – допомагає тільки в разі легкого і короткочасного дистресу.
Відволікання уваги – це стратегія контролю та уникнення емоцій, яка підтримує ці емоції лише в довгостроковій перспективі. З іншого боку, дерефлексія передбачає, що людина здатна дистанціюватися від свого психічного стану і реалізувати осмислену дію поряд зі страхом, смутком і печаллю. Тобто він приймає свої емоції і виконує конкретні завдання відповідно до цінностей і смислів.
При цьому емоційні стани як би залишаються з ним, і він не намагається їх «прогнати». Згадаймо, що Франкл ходив у гори, тому що боявся висоти. Але він зробив це не для того, щоб позбутися страху. Ні, можна сказати, що страх висоти йшов з ним в гори і не заважав відчувати красу виду з вершини. Метод не намагається усунути симптом, а розширює ділянки, на які не впливає проблема. І тоді проблема або зникає, або, як додатковий бонус, її вплив слабшає.
Це перегукується зі стратегіями сучасних когнітивно-поведінкових підходів, таких як ACT (терапія прийняття та відповідальності), в яких ключовими аспектами є прийняття емоцій, дистанціювання від них та рух до цілей, що відповідають вашим цінностям. У той же час логотерапія також відвертає людину від його вузьких особистих інтересів у зовнішній світ, формуючи відчуття «задоволення», яке є цілющим.
Також дерефлексія не є спробою придушити або приховати неприємності, згадуючи хороші моменти дня чи життя. Мова не йде про те, щоб знайти позитивне в негативному. Це скоріше про розширення кругозору і про те, що, крім «чорних кольорів», в житті є безліч колірних відтінків, на які варто звернути увагу.
Таким чином, можна сказати, що дерефлексія в широкому сенсі – це розширення вільного простору через прийняття того, що є, відкриття того, що ще не видно, і дія в напрямку реалізації сенсу і цінностей.
