Нежить, риніт, синусит, закладеність носа та ін. У чому полягає психосоматика цих захворювань? Наводжу приклади з практики викладачів та колег емоційно-образних терапевтів, а також з особистого психотерапевтичного досвіду.
Найчастіше говорять про те, що нежить – це пригнічені сльози. Але насправді це можуть бути будь-які невиражені емоції. «Не скигли, перестань скиглити, хлопчики не плачуть, ти тепер велика дівчинка, перестань скиглити і т.д.» Коли емоції несхвально сприймаються, тілу все одно потрібно їх висловлювати, така природа. Тому емоції можуть виходити назовні безшумно, через нежить.
Хронічна закладеність носа може бути пов’язана зі смутком, розчаруванням, втратою чиєїсь любові, самотністю. Коли у людини порушувалося лібідо і почуття, дуже хотілося любові і ласки, але не виходило.
Саме закладеність носа також пов’язана із забороною на вираження почуттів, найчастіше це гнів і протест. Уявіть собі розлючену людину, у неї роздуваються ніздрі, а дихання стає прискореним. А коли гнів не допускається, то ця злість не виходить назовні через ніс. І з’являються закладеність. Це також може привести до алергічного набряку носа.
Гайморит часто з’являється, коли є тривалі хронічні почуття, які давно не відпускаються. Наприклад, біль, образа, непрожите горе, протест, сльози. Переживання перетворилися на внутрішній конфлікт, який неможливо вирішити самостійно. Людина, що опинилася в складній ситуації, відчуває себе безсилою. Спочатку конфлікт може бути з системою (сім’я, дитячий садок, школа, влада, робота і т.д.). Хронічні негативні емоційні стани, як правило, переходять в хронічний симптом захворювання. Гайморит, нежить, аденоїди можуть виникати як фізіологічний компонент невиражених емоцій.
Закладеність носа, приклад з практики. У групі тренінгів по роботі з психосоматичними симптомами за допомогою методу емоційно-образної терапії, якраз під час теми органів дихання, чоловік середніх років, назвемо його Андрій, попросив попрацювати зі своїм хронічно закладеним носом. Ніс Андрія був закладений ще зі шкільного віку, ніяке лікування не допомагало навіть деякий час, чоловік дихав ротом до 35 років.
Вчителька попросила мене уявити на зображенні, що заважає носу дихати. Андрій відразу уявив собі дві потужні стулки всередині обох ніздрів, які не пропускали повітря.
Ставши зображеннями клаптів, вони стали з’ясовувати, коли і чому вони з’явилися. І я відразу згадала історію розлучення мами і тата. Тато пішов з сім’ї якраз в той час, коли Андрій пішов в перший клас.
Андрію довелося підтримати згорьовану матір, яка була засмучена. Хлопчик піклувався про неї, як міг, зустрічав теплим чаєм і вечерею після роботи, підтримував морально і фізично. Мамі, звичайно, дуже подобалася поведінка сина. Але у Андрія зовсім не було часу і простору на особисте життя, дитячі безтурботні ігри і прогулянки з друзями.
Коли настав підлітковий вік, натура хлопця почала жадати товариства однолітків. Але тут же мати почала сильно ображатися, адже втрачала чоловічу підтримку і підтримку в особі сина. Андрій був дуже злий на матір і батька за те, що через їх невлаштованого особистого життя він не зміг безтурботно прожити кращі роки свого дитинства і юності. Але гніватись не було можливості. Матері одразу стало погано після спроб сина протестувати. Пригнічена злість на батьків заблокувала хлопчикові дихання в носі, невиражена агресія буквально застрягла там, блокуючи дихання.
Після терапії Андрій під час сеансу почав глибоко дихати носом. Демпфери зникали в процесі опрацювання і вираження емоцій через образи.
За відгуками чоловіка, ефект вільного дихання через ніс зберігся навіть після уроку, Андрій продовжує дихати легко і вільно, внутрішньо відірвавшись від історії розлучення батьків!
Психосоматика нежитю та закладеності носа
Психосоматичні причини нежитю та закладеності носа часто проявляються у ситуаціях, коли людина стримує емоції, наприклад, під час стресу на роботі або в особистих стосунках. Це може бути корисним для розуміння причин хронічного риніту або закладеності носа, особливо якщо традиційні методи лікування не дають результату.
Однак варто враховувати, що такі симптоми можуть бути викликані і фізіологічними факторами, як-от алергії, інфекції або анатомічні особливості носових ходів. Різниця в індивідуальній сприйнятливості до емоцій та якість психоемоційної підтримки також впливає на прояви захворювання.
Для діагностики та лікування нежитю з психосоматичним компонентом рекомендується звернутися до профільного спеціаліста — лікаря отоларинголога та психотерапевта, щоб комплексно підійти до проблеми.
