Хоча б раз у житті з алергією довелося зіткнутися кожному з нас. Добре, якщо це відбувається не з нами. Ще краще, якщо це не набряк Квінке — варіант алергічної реакції, який може становити загрозу життю…

Передісторія

У 1882 році німецьким лікарем Генріхом Квінке було  описано  різновид набряків, який ми тепер знаємо як набряк Квінке, ангіоневротичний набряк або ангіоотек. Це патологічний стан, при якому  розвивається набряклість у тих частинах тіла, де добре розвинена підшкірна жирова клітковина та/або підслизовий шар: повіки, губи, слизова оболонка порожнини рота та язик, тильна поверхня кистей або стоп, геніталії.

Набряки з’являються швидко, іноді супроводжуються почервонінням, хворобливістю та почуттям розпирання (а ось свербінням – набагато рідше) і зазвичай йдуть протягом 72 годин, не залишаючи слідів. Якщо набряк розвивається в області гортані, ви можете відчувати утруднення при ковтанні («кому в горлі»), захриплість голосу, кашель, нерідко бувають труднощі в диханні (вони і небезпечні). У тому випадку, коли до процесу залучені органи шлунково-кишкового тракту, пацієнт скаржиться на біль у ділянці живота, діарею, нудоту, блювання. В окремих випадках спостерігаються сильний головний біль, різі при сечовипусканні, набряки м’язів або суглобів.

Ангіоотек  розвивається  внаслідок викиду ряду  специфічних речовин , що викликають вихід рідини з кровоносного русла у тканини. Найчастіше це відбувається на тлі алергічної реакції, що розвивається після контакту з алергеном, до якого раніше сформувалася чутливість (сенсибілізація). У такому разі запущені імуноглобуліном Е (IgE) процеси призводять до вивільнення гістаміну. Ці ангіоотеки можуть поєднуватися з появою кропив’янки.

Інший різновид ангіоотеків пов’язаний з викидом речовини брадикініну. Це може бути результатом порушень роботи ряду ферментів, у тому числі на тлі прийому деяких лікарських препаратів (інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту та інгібітори рецепторів ангіотензину II для лікування артеріальної гіпертензії, цукрознижувальні препарати гліптини), за наявності деяких генетичних факторів, супутніх захворювань. Такі набряки можуть розвиватися протягом кількох годин чи днів.

Відомо й про існування кількох спадкових форм ангіоотека ( НАО ), як і, певне, пов’язані з обміном брадикініну. Таким чином, залежно від варіанта захворювання, поява ангіоотека може бути спровокована такими  факторами:

• Контакт з алергеном (у тому числі укуси комах).
• Псевдоалергічна реакція.
• Прийом деяких лікарських засобів (іАПФ, АРА, гліптини, естрогени, ібупрофен, аспірин).
• Травма (забиті місця, уколи, наслідки оперативних втручань або інвазивних обстежень).
• Гострі інфекційні захворювання, загострення хронічних захворювань.
• Період менструації, вагітності чи лактації.
• Прийом алкоголю.
• Стрес.
• Переохолодження чи вплив високої температури.
• Інтенсивне фізичне навантаження.

Коли йти до лікаря

Поява ангіоотеків (особливо у разі рецидивуючого перебігу) вимагає звернення до лікаря для виявлення ймовірних причин та тригерів, підбору терапії.

Залежно від скарг, анамнезу і даних огляду може бути запропоновано низку  обстежень  виявлення супутніх захворювань, які б провокувати розвиток набряків (зокрема, алергії). У разі підозри на НАО необхідно перевірити  рівень  кількох білків крові (С1-інгібітор – необхідно знати його кількість та функціональну активність, С4-компонент комплементу) провести генетичні тести.

Як впоратися з ангіоотеками?

Якщо набряк не викликає серйозних проблем,  достатньо скористатися антигістамінними препаратами, холодним компресом або прийняти прохолодну ванну для зняття набряку.

Якщо ж ситуація вселяє побоювання (розвиток набряку вперше в житті, поява набряку у дитини, швидке погіршення стану), то слідує:

• Викликати швидку допомогу. Розвиток набряку гортані може вимагати екстреної інтубації або трахеостомії для відновлення дихання. Наголосимо, що ці маніпуляції виконуються лише навченими фахівцями!
• Припинити контакт із алергеном.
• Оцінити подих постраждалого. При необхідності може знадобитися проведення серцево-легеневої реанімації .
• Якщо в анамнезі у пацієнта була анафілаксія або ангіоотеки, дуже рекомендується мати протишоковий набір, що включає розчин адреналіну або аутоінжектор  з адреналіном (адреналін  вводиться  внутрішньом’язово, частіше в середню третину стегна, при необхідності це можна робити навіть через одяг).
• Класичні гістамінзалежні ангіоотеки вимагають  використання протиалергічних препаратів (антигістамінні препарати, глюкокортикостероїди), при необхідності лікування супутніх захворювань. Нерідко такі ангіоотеки відбуваються самостійно з часом.
• При появі ангіоотеків на фоні прийому лікарських препаратів необхідна їх скасування, підбір відповідної альтернативи при потребі.

У разі НАО лікування  включає  3 основні блоки: купірування набряку у разі його появи, короткострокова профілактика у разі, наприклад, планованих оперативних втручань, і довгострокова профілактика для профілактики рецидивів (частіше – у разі тяжкого перебігу або варіанту з частими загостреннями). Важливо розуміти, що сучасна медицина дозволяє лише запобігати рецидивам, не виліковуючи НАО повністю. Це означає, що вам потрібно уважно дотримуватися рекомендацій свого лікаря, що стосуються лікування та особливостей способу життя. Зазначимо, що НАО не є протипоказанням щодо вакцинації.

Ангіоотеки – це потенційно життєпогрозливий стан, що вимагає уважного ставлення та своєчасного звернення до лікаря.