Чи небезпечне проведення колоноскопії? Як підготуватись до колоноскопії?

• Як проводиться колоноскопія?
• Чого чекати після колоноскопії?
• Чи можу я відмовитись від колоноскопії? І чим її замінити?

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, рак товстої та прямої кишки у 2020 році займав одну з лідируючих позицій щодо поширеності (1,93 мільйона випадків) та смертності (935 000 випадків) серед інших видів раку у світі. При цьому найчастіше рак розвивається без будь-яких симптомів, що дозволяють його запідозрити. Як і для інших видів раку, раннє виявлення пухлини та ранній початок лікування покращує прогноз для пацієнтів. Золотий стандарт серед методів скринінгу колоректального раку – це колоноскопія. Спробуємо розібратися, що це і чого бути готовим.

• Що таке колоноскопія?

Колоноскопія (іноді називається Фіброколоноскопія, ФКС) – це один з видів ендоскопічного дослідження, при якому лікар може оглянути внутрішню поверхню товстої кишки і оцінити її стан. Для її проведення використовується колоноскоп – довга, тонка та гнучка трубка з камерою та джерелом світла, що вводиться в кишку через задній прохід. Найчастіше вся процедура проводиться з седацією – це означає, що ви спатимете під час обстеження.

При виявленні якоїсь підозрілої освіти (наприклад, поліпа) лікар відразу може взяти невеликий зразок (біоптат) тканини або цілий поліп для подальшого гістологічного дослідження. Це дозволяє провести все потрібне обстеження за один день.

Ендоскопічне обладнання може використовуватися і для хірургічних маніпуляцій (наприклад, видалення поліпа), при цьому період відновлення набагато менше, ніж після звичайних порожнинних операцій.

• Коли і навіщо проводити колоноскопію?

Колоноскопія дозволяє виявити такі захворювання, як

1. колоректальний рак.
2. поліпи товстої кишки, дивертикули товстої кишки.
3. хвороба Крона та неспецифічний виразковий коліт.

Це обстеження рекомендовано проводити у таких випадках :

1. Кровотеча із заднього проходу або кров у калі.
2. Завзята діарея або запор, що тривало зберігається (аж до непрохідності кишечника).
3. Рецидивуючий біль у животі невідомого походження.
4. Поява таких симптомів, як втрата маси, анемія, пропасниця, слабкість неясного походження.
5. Також колоноскопія рекомендована для скринінгу колоректального раку у наступних груп:

Усі люди віком 50-55 років для первинного скринінгу. У разі відсутності патологічних змін вам може бути запропоновано повторення обстеження через 10 років.

1. Пацієнти, у яких були виявлені та видалені поліпи – через 3-5 років після процедури.
2. Пацієнти, прооперовані щодо колоректального раку, – щорічно, потім кожні 3-5 років.
3. За наявності генетичної схильності (наприклад, випадки раку кишечника в сім’ї, особливо якщо рак розвинувся у найближчого родича до 45 років). У цьому випадку рекомендовано провести колоноскопію у віці на 10 років молодше, ніж родич на момент виявлення пухлини.

За наявності інших патологій : запальні захворювання кишок (хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт), сімейний аденоматозний поліпоз (FAP) або спадковий неполіпозний колоректальний рак (синдром Лінча).

Процедуру колоноскопії не виконують у вагітних жінок, у пацієнтів із запальними захворюваннями кишківника в активній фазі.

• Чи небезпечне проведення колоноскопії?

Зазвичай колоноскопія проходить швидко (від 15 до 60 хвилин) та відносно безболісно з мінімальними наслідками. У той же час є невеликий ризик ускладнень :

1. Реакція організму на використані під час підготовки препарати.
2. Кровотеча з того місця, де було взято біоптат або звідки видалено поліп.
3. Пошкодження стінки кишки ендоскопом.

Зазначені ризики варто обговорити з лікарем перед тим, як підписати форму поінформованої згоди.