Багато людей переконані: дітям потрібно періодично давати препарати проти паразитичних хробаків (гельмінтів) про всяк випадок. Розбираємось, чи це так.
Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує профілактичний прийом препаратів проти гельмінтів, які передаються через ґрунт (геогельмінтів) за досить «екстремальних» обставин. Їх рекомендують пити щорічно дітям віком від 1 до 12 років, якщо в місцевості, де вони проживають, геогельмінтами заражені 20% людей. Якщо рівень поширення гельмінтозів досягає 50%, то курс рекомендують проходити двічі на рік. Щодо профілактичного лікування інших гельмінтозів (у яких зараження відбувається з їжею, контактним шляхом) ВООЗ не дає таких рекомендацій.
Висока захворюваність на гельмінтози, яка може вимагати профілактичного лікування, характерна для спекотних країн. У Росії їх діагностують приблизно у двох мільйонів чоловік на рік, але вчені припускають , що реальні показники можуть сягати 22 мільйонів. Перед геогельмінтів припадає менша частина – 40 тисяч випадків інвазії. Найпоширеніший з таких гельмінтозів – аскаридоз, рідше зустрічаються токсокароз і трихоцефальоз, дуже рідко – стронгілоїдоз. 71% випадків аскаридозу посідає дітей.
Таким чином, за умовчанням росіянам точно не потрібно щороку «ганяти глистів». Однак, чи може скластися особлива ситуація, коли хіміопрофілактика таки потрібна?
ПРОФІЛАКТИКА АСКАРИДОЗУ ТА ІНШИХ ГЕОГЕЛЬМІНТОЗІВ У ДІТЕЙ
- привчіть дитину мити руки з милом після прогулянки, туалету, контакту з тваринами та перед їдою;
- відучите дитину від небезпечних звичок – гризти нігті, смоктати пальці, брати в рот іграшки;
- ретельно мийте фрукти, овочі, зелень; для кращого ефекту їх можна обдавати окропом;
- намагайтеся попереджати вигул собак на дитячих майданчиках;
- домашні тварини повинні проходити регулярний ветеринарний огляд та дегельмінтизацію.
Якщо є підозра, що дитина має глисти, її потрібно показати педіатру. До ранніх симптомів аскаридозу належать кашель без мокротиння, напади ядухи. До них можуть приєднуватися алергічні реакції (кропив’янка, набряк Квінке). Пізніше можуть з’явитися біль у животі та діарея.
ПРОФІЛАКТИКА ЕНТЕРОБІОЗУ У ДІТЕЙ
Ентеробіоз – найвідоміший гельмінтоз у дітей. Востриці, що викликають його, передаються не через землю, а контактно-побутовим шляхом. Яйця гельмінтів передаються через немиті руки, речі, білизну, брудну підлогу і так далі.
Стандартний масовий захід профілактики ентеробіозу – регулярні профілактичні огляди. Їх проводять у дитячих садках, серед молодшокласників та деяких груп дорослих. Обстеження рекомендують і людям, які контактували з хворими. Виявлених носіїв паразитів лікують.
Засоби профілактики ентеробіозу порівняно прості. Це «банальне» миття рук із милом після туалету, зміни підгузків та перед їжею. Потрібно стежити за тим, щоб діти дотримувалися правил особистої гігієни і не гризли нігті. Міняти нижню білизну дітям рекомендують щодня.
Таким чином, препарати для вигнання гельмінтів з організму не слід давати дітям самостійно. У деяких випадках профілактичне лікування виправдане, але розібратися у цьому питанні можуть лише фахівці.