Діти менш вибагливі у їжі, коли батьки не змушують їх їсти — педіатри США

При цьому примхливі їдці рідше страждають від ожиріння, на відміну від менш вибагливих однолітків.

Група вчених з дитячої лікарні Мічігану імені Мотта (Michigan Medicine CS Mott Children’s Hospital) Університету Мічигана (University of Michigan) опублікувала в Journal Pediatrics результати дослідження, яке проводилося за участю 317 пар «мати-дитина». Це були сім’ї, включені до програми Head Start Міністерства охорони здоров’я та соціальних служб США, тобто з низьким прибутком.

Протягом п’яти років сім’ї заповнювали анкети, в яких описували особливості харчової поведінки дітей у 4, 5, 6, 8 та 9 років. Це дозволило дослідникам простежити, як формувалися і змінювалися звички в їжі у дітей залежно від віку, але при цьому отримані дані поки не дозволяють дізнатися, в якому віці діти позбавляються примх — для цього будуть потрібні триваліші спостереження.

Вчені виділили низький, середній та високий рівень прискіпливості дітей до їжі. Близько 15% з них виявилися найпримхливішими — такі діти, наприклад, відмовляються від овочів або нервуються через нові продукти, які раніше не куштували. Як з’ясувалося, саме в цих сім’ях батьки найбільше контролювали харчову поведінку своїх дітей та змушували їх їсти за принципом «їси, що дають». Водночас у сім’ях, де дитину не примушують і не обмежують її в їжі, цих проблем немає. Саме контроль змушує дітей вередувати, вважають фахівці.

«Харчування — це одна з небагатьох частин життя дитини, яку вона може контролювати самостійно. Ми виявили, що матері дітей, які були найбільш розбірливими в їжі, жорстко обмежують споживання нездорової їжі та солодощів», – каже старший автор дослідження, педіатр Меган Пеш (Megan Pesch), яка займається питаннями розвитку та поведінки у дитячій лікарні Мічиганської імені Мотта. Вона зазначила, що нормальне бажання батьків сформувати у дітей здорові звички у їжі за допомогою примусу можуть спричинити небажані наслідки.

Втім, є й хороші новини для занепокоєних батьків: хоча більшість примхливих їдців мають нижчий індекс маси тіла, багато з них перебувають у здоровому діапазоні та не мають дефіциту ваги. Вони також менш схильні до повноти та ожиріння, ніж їхні однолітки, які із задоволенням їдять, що дають.

За словами Пеш, щеплювати здорові звички в їжі необхідно менш авторитарними методами — тобто не шляхом заборон та обмежень — до того, як дитині виповниться 4 роки. Саме в цьому віці діти починають помітно переборювати і, як показало дослідження, їхня харчова поведінка не змінюється протягом наступних п’яти років. Це говорить про те, що капризи можуть не закінчитися і в дорослішому віці, на що сподіваються багато батьків.

Ось кілька порад, які дають автори дослідження батькам вибагливих у їжі дітлахів:

  1. Не змушуйте дитину їсти те, що вона не хоче, але продовжуйте ставити цю їжу на стіл і їжте її самі. Дитина може довго ігнорувати якісь певні продукти, але потім за своєю ініціативою покласти їх у тарілку, як тільки вони перестануть асоціюватись у неї з негативним досвідом (наприклад, коли її примушували їсти).
  2. Показуйте, як вам подобається їжа, нехай у цьому беруть участь усі члени сім’ї. Для дитини природно наслідувати тих, кого вони люблять і довіряють. Якщо він побачить, що мама, тато, брат чи сестра із задоволенням їдять квасолю, в якийсь момент йому захочеться наслідувати їхній приклад.
  3. Залучайте дітей до процесу вибору їжі та приготування. Сходіть з ним у магазин і запропонуйте вибрати один або два овочі, а потім приготуйте вечерю разом із ним. За словами Меган Пеш, розуміння того, звідки береться їжа, розвіє неприємні асоціації, крім того, дитина пишатиметься стравою, яку допомагала готувати.
  4. Вносите різноманітність до раціону. Ніхто не захоче їсти зелену квасолю щодня.
  5. Не готуйте для дитини окремі страви. Якщо у нього з’явилися якісь примхи, не потрапите в пастку «я готую для нього окремо». Це лише зміцнить його впевненість у своїй правоті.
  6. Зробіть ваші спільні сніданки, обіди чи вечері веселими та приємними. Не вмикайте телевізор, не беріть телефони, просто спілкуйтеся всією сім’єю, обговорюйте новини, жартуйте – сімейне єднання найкраще сприяє формуванню здорових звичок.