При цьому примхливі їдці рідше страждають від ожиріння, на відміну від менш вибагливих однолітків.
Група вчених з дитячої лікарні Мічігану імені Мотта (Michigan Medicine CS Mott Children’s Hospital) Університету Мічигана (University of Michigan) опублікувала в Journal Pediatrics результати дослідження, яке проводилося за участю 317 пар «мати-дитина». Це були сім’ї, включені до програми Head Start Міністерства охорони здоров’я та соціальних служб США, тобто з низьким прибутком.
Протягом п’яти років сім’ї заповнювали анкети, в яких описували особливості харчової поведінки дітей у 4, 5, 6, 8 та 9 років. Це дозволило дослідникам простежити, як формувалися і змінювалися звички в їжі у дітей залежно від віку, але при цьому отримані дані поки не дозволяють дізнатися, в якому віці діти позбавляються примх — для цього будуть потрібні триваліші спостереження.
Вчені виділили низький, середній та високий рівень прискіпливості дітей до їжі. Близько 15% з них виявилися найпримхливішими — такі діти, наприклад, відмовляються від овочів або нервуються через нові продукти, які раніше не куштували. Як з’ясувалося, саме в цих сім’ях батьки найбільше контролювали харчову поведінку своїх дітей та змушували їх їсти за принципом «їси, що дають». Водночас у сім’ях, де дитину не примушують і не обмежують її в їжі, цих проблем немає. Саме контроль змушує дітей вередувати, вважають фахівці.
«Харчування — це одна з небагатьох частин життя дитини, яку вона може контролювати самостійно. Ми виявили, що матері дітей, які були найбільш розбірливими в їжі, жорстко обмежують споживання нездорової їжі та солодощів», – каже старший автор дослідження, педіатр Меган Пеш (Megan Pesch), яка займається питаннями розвитку та поведінки у дитячій лікарні Мічиганської імені Мотта. Вона зазначила, що нормальне бажання батьків сформувати у дітей здорові звички у їжі за допомогою примусу можуть спричинити небажані наслідки.
Втім, є й хороші новини для занепокоєних батьків: хоча більшість примхливих їдців мають нижчий індекс маси тіла, багато з них перебувають у здоровому діапазоні та не мають дефіциту ваги. Вони також менш схильні до повноти та ожиріння, ніж їхні однолітки, які із задоволенням їдять, що дають.
За словами Пеш, щеплювати здорові звички в їжі необхідно менш авторитарними методами — тобто не шляхом заборон та обмежень — до того, як дитині виповниться 4 роки. Саме в цьому віці діти починають помітно переборювати і, як показало дослідження, їхня харчова поведінка не змінюється протягом наступних п’яти років. Це говорить про те, що капризи можуть не закінчитися і в дорослішому віці, на що сподіваються багато батьків.
Ось кілька порад, які дають автори дослідження батькам вибагливих у їжі дітлахів:
- Не змушуйте дитину їсти те, що вона не хоче, але продовжуйте ставити цю їжу на стіл і їжте її самі. Дитина може довго ігнорувати якісь певні продукти, але потім за своєю ініціативою покласти їх у тарілку, як тільки вони перестануть асоціюватись у неї з негативним досвідом (наприклад, коли її примушували їсти).
- Показуйте, як вам подобається їжа, нехай у цьому беруть участь усі члени сім’ї. Для дитини природно наслідувати тих, кого вони люблять і довіряють. Якщо він побачить, що мама, тато, брат чи сестра із задоволенням їдять квасолю, в якийсь момент йому захочеться наслідувати їхній приклад.
- Залучайте дітей до процесу вибору їжі та приготування. Сходіть з ним у магазин і запропонуйте вибрати один або два овочі, а потім приготуйте вечерю разом із ним. За словами Меган Пеш, розуміння того, звідки береться їжа, розвіє неприємні асоціації, крім того, дитина пишатиметься стравою, яку допомагала готувати.
- Вносите різноманітність до раціону. Ніхто не захоче їсти зелену квасолю щодня.
- Не готуйте для дитини окремі страви. Якщо у нього з’явилися якісь примхи, не потрапите в пастку «я готую для нього окремо». Це лише зміцнить його впевненість у своїй правоті.
- Зробіть ваші спільні сніданки, обіди чи вечері веселими та приємними. Не вмикайте телевізор, не беріть телефони, просто спілкуйтеся всією сім’єю, обговорюйте новини, жартуйте – сімейне єднання найкраще сприяє формуванню здорових звичок.