Профілактика деменції – складний, тривалий, багатокомпонентний процес
В даний час показано, що для фізично активних людей менш характерним є розвиток когнітивних порушень, судинної деменції та хвороби Альцгеймера, порівняно з неактивними людьми. Очевидно, це з власним позитивним впливом фізичної активності (насамперед, аеробних вправ) певні структури мозку, і навіть зі зниженням ризику серцево-судинних захворювань. Тому дорослим людям із нормальним станом когнітивних функцій може бути рекомендована фізична активність для зниження ризику деменції.
Передбачається, що зміна харчових навичок призводить до зниження ризику розвитку деменції за рахунок запобігання ряду захворювань, таких як цукровий діабет. Більш того, мабуть, зміни в дієті можуть мати і прямий протективний ефект, хоча ця гіпотеза в даний час сумнівається. Найбільшою ефективністю в плані зниження ризику когнітивних порушень маютьсередземноморська дієта (зазначимо, однак, що тільки у випадку щодо суворої прихильності до неї) або скандинавська дієта.
Всесвітня Організація Охорони Здоров’я рекомендує вживання достатньої кількості фруктів, овочів та риби для зниження ризику розвитку деменції, також, мабуть, знижує ризик когнітивних порушень вживання цільнозернових продуктів, горіхів, оливкової олії та кави. Зазначимо при цьому, що дані про ефективність прийому вітамінів, препаратів поліненасичених жирних кислот, різних фітопрепаратів (гінкго білоба) не мають достатньої доказовості для того, щоб рекомендувати їх як засоби для профілактики деменції.
Надмірна вага та ожиріння пов’язані з безліччю патологічних станів, таких як цукровий діабет 2 типу, серцево-судинні захворювання, злоякісні новоутворення. Також раніше було показано зв’язок ожиріння з вищим ризиком деменції. Зниження ваги впливає показники обміну речовин, які, своєю чергою, здатні знизити ризик когнітивних порушень. З іншого боку, зниження ваги, зазвичай, передбачає наявність фізичної активності, що, як обговорювалося вище, має власний позитивний ефект.
За даними ВООЗ, близько 5 млн смертей щорічно пов’язано з тютюнопалінням як фактором ризику багатьох захворювань. Тютюнову залежність також вважають однією з причин розвитку деменції та когнітивних порушень у людей похилого віку. Припинення куріння знижує ризик розвитку пухлинних, респіраторних та серцево-судинних захворювань, а також асоційовано зі зниженням вираженості тривожних та депресивних розладів.
Таким чином, відмова від тютюну може бути корисною для запобігання когнітивним порушенням у майбутньому. Те саме стосується й алкоголю – окрім інших позитивних ефектів, відмова від алкоголю або скорочення його використання може допомогти знизити ризик деменції. Всупереч існуючій думці про користь невеликих кількостей алкоголю, ВООЗ не рекомендує цей підхід для захисту від майбутніх когнітивних порушень.
Розвиток деменції нині пов’язують із низкою захворювань – артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, дисліпідемія тощо. Таким чином, корекція цих патологічних станів – це важливий компонент у профілактиці когнітивних порушень у похилому віці. При цьому не слід забувати, що психічне здоров’я загалом також може впливати на розвиток деменції.
Так, згідно з даними, представленими на щорічних зборах Американської Академії неврології, пацієнти з хворобою Альцгеймера, які раніше також мали діагностований тривожний розлад або депресію, малибільш ранній дебют основного захворювання в порівнянні з іншими пацієнтами, які не мали цих розладів. Таким чином, своєчасно розпочата психотерапевтична та/або медикаментозна корекція подібних станів також може виявитися корисною для профілактики деменції.
Передбачається, що з нижчим рівнем освіти мають більший ризик розвитку деменції у майбутньому. Так, наприклад, в одному з досліджень було показано , що неписьменні люди мають у 3 рази більш високий ризик зниження когнітивних функцій. У той самий час інтенсивна інтелектуальна діяльність, ймовірно, має певний захисний ефект щодо раннього зниження когнітивних функцій.
Літнім людям із збереженими когнітивними функціями або з легким їх порушенням можна запропонувати різні когнітивні тренінги для зниження ризику подальшого розвитку деменції, водночас доказової бази для впевненого підтвердження ефективності цього методу недостатньо. Важливо, щоб підібрані вправи мали адекватний рівень складності, були інтерактивними та дозволяли б розпізнавати та виправляти власні помилки. У процесі виконання вправ повинно виникати фрустрації, навпаки, вправи повинні мотивувати продовження занять.
Незважаючи на те, що даних про взаємозв’язок культурних заходів та зниження ризику деменції в даний час недостатньо, соціальна залучення дуже тісно пов’язана зі здоров’ям та якістю життя, що дозволяє рекомендувати її підтримку протягом усього життя. Профілактика деменції – складний, тривалий, багатокомпонентний процес, пов’язаний із зміною способу життя, харчової поведінки, корекцією супутніх захворювань та відмовою від шкідливих звичок.